Hobart Earle

Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Хобарт Ерл

Американо-український диригент. Заслужений артист України (1994), Народний артист України (2013). Головний диригент і художній керівник Національного одеського філармонійного оркестру (з 1991).

Народився 1961, Каракас (Венесуела) у родині громадян США. Батько – співробітник страхової компанії, мати – диригент церковного хору. По лінії матері відомі й інші представники роду, які професійно займалися музикою.

1972 став учнем елітної школи-інтернату Гордонставн (Велика Британія). Навчався на музичному факультеті Прінстонського університету (США) як композитор і диригент, де його педагогами були: з композиції, музичного аналізу та теорії – Мілтон Бабіт, Едвард Коун, Клаудіо Спіс, з диригування – Майкл Пратт (закінчив 1983).

Після переїзду у Європу продовжив навчання у Віденській вищій школі музики у проф. Карпа Естерайхера (клас диригування). Стажувався на Міжнародних диригентських майстер-курсах в Зальцбурзі та Голландії, а також у Отто Вернера-Мюллера в США.

1987 як учасник Тенглвудського фестивалю в США отримав можливість стажуватися в Леонарда Бернстайна і Сейджи Озава (Тенглвуд, США).

Отримав виконавський диплом кларнетиста в Лондонському музичному Триніті-коледжі. Під час перебування в Австрії став засновником і керівником Віденського ансамблю американської музики/Нью-Йоркський ансамбль віденської музики («American Music Ensemble Vienna/Ensemble for Viennese Music New York», 1987-1991). Віддавав перевагу виконанню маловідомих творів композиторів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Здійснив понад 10 світових прем’єр сучасних композиторів у Відні, Нью-Йорку, Вашингтоні і Лос-Анджелесі, записаних Австрійським радіо у Відні.

1991 Х.Ерл очолив Симфонічний оркестр Одеської філармонії, який стрімко змінював свій статус: 1993 – оркестр стає державним; 2002 – Національним, єдиним серед регіональних оркестрів України.

Під орудою Х.Ерла в Одесі вперше були виконані ІІ, ІІ, VI, ІХ симфонії Малера, VІІІ симфонія Антона Брукнера, «Чотирі останні пісні» Ріхарда Штрауса, Варіації «Енігма» Едварда Елгара, Три уривки із «Воццека» Альбана Берга, «Планети» Густава Холста, «Салон Мехіко» і «Портрет Лінкольна» Аарона Копленда, симфонія «Ієремія» Леонарда Бернстайна, «Canto Llano» Едуардо Мартурета та багато інших творів класиків та сучасних композиторів.

Серед безперечних заслуг НОФО та його нинішнього керівника популяризація української симфонічної музики, яка раніше не записувалася. Так, 1995 року оркестр і Х. Ерл спільно з британською фірмою ASV здійснили записи творів Р. Глієра, Є. Станковича, згодом М. Колесси і М. Скорика.

У березні 2001 року Австрійським радіо у Віденському Мюзикферайні здійснено запис П'ятої симфонії П. І. Чайковського, який отримав Гран-прі у номінації «Кращий класичний альбом» в Just Plain Folks 2002 Music Awards (Голівуд, США).

Хобарт Ерл з одеським оркестром виступали у кращих концертних залах 15 країн світу (серед них Карнегі-Холл, Нью-Йорк; Кеннеді-Центр, Вашингтон; Мюзикферайн, Відень; Барбікен-Холл, Лондон; Академія ім.Ф. Ліста, Будапешт; Філармонія, Кельн; Велика зала Московської консерваторії, Зала Генеральної асамблеї ООН, Національна аудиторія, Мадрид, та ін.). Під керівництвом Х. Ерла НОФО виступав в багатьох українських містах, та щорічно у Києві.

Ідеалом Хобарта Ерла є німецький диригент Еріх Клайбер – великий шанувальник творчості Ріхарда Вагнера, який свого часу працював в Аргентині.

2003 року Російська асоціація космонавтів, яка володіє патентом на технологію визначення місця розташування зірок, надала зірці в сузір’ї Персея ім’я Хобарта Ерла.

Використані також матеріали Вікіпедії та сайту НОФО

Репертуар: http://odnb.odessa.ua/view_artGlry.php?artid=nofo&st=repert

Публікації: «Одеський американець Хобарт Ерл»: http://www.day.kiev.ua/uk/article/taym-aut/odeskiy-amerikanec-hobart-erl