Бойко Юрій Анатолійович

Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 

За п'ять років перебування в українській політиці Юрій Бойко став одним з її серйозних гравців. Під час головування в НАК «Нафтогаз Україна» Юрій Анатолійович зміг продемонструвати сповна свої менеджерські здібності. Його опоненти не раз звинувачували Бойко у створенні не зовсім прозорих схем поставок газу в Україну та лобіюванні інтересів російських нафтових компаній. Втім, будь-яких доказів провини екс-голови «Нафтогазу України» до цих пір так і не було надано широкої громадськості.


Юрій Анатолійович - людина амбітна, але він не любить демонструвати свої амбіції. Принаймні, публічно він ніколи не говорить про свої кадрові претензії. Він, як і личить людині, яка знає собі ціну, завжди терпляче чекає свого часу.

У березні 2006 року, коли Бойко у складі опозиційного блоку «Не так!» Програв парламентські вибори на політичній кар'єрі Юрія Анатолійовича на довгий час, здавалося, можна було б поставити крапку. Але в липні того ж року в якості міністра палива і енергетики він увійшов до уряду Віктора Януковича. Хоча Бойко в той час пророкували крісло луганського губернатора.

Народився 9 жовтня 1958 р. у Горлівці Донецької області. За освітою - хімік-технолог.

У 1981 році закінчив Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва.

У 2001 році отримав диплом інженера-економіста в Рубіжанському філіалі Східноукраїнського державного університету.

Пройшов шлях від майстра до директора Рубіжанського хімічного заводу «Зоря».

У 1999-2001 роках - голова правління ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (ЛиНОС). Після цього - генеральний директор ДП «Укрвибухпром», голова правління ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія« Укртатнафта ».

З лютого 2002 по березень 2005 рік - голова НАК «Нафтогаз Україна». Юрій Бойко каже, що на цю посаду його порекомендував тодішній віце-прем'єр Олег Дубина. «У нас були схожі життєві позиції, крім того, мене з ним пов'язували хороші ділові відносини», - говорить Юрій Анатолійович («Факти», 24 червня 2005 р.).

З серпня 2003 року був першим заступником міністра палива і енергетики в уряді Януковича.

Був членом партії «Трудова Україна», яку очолював Сергій Тігіпко.

На парламентських виборах 2006 року Юрій Бойко балотувався до Верховної Ради за списком опозиційного блоку «Не так!» (№ 5).

4 серпня 2006 Верховна Рада призначила міністром палива і енергетики.

У 2006 році в «Топ-100» найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал «Кореспондент», Юрій Бойко зайняв 59-у позицію.

За версією журналу «Фокус», у 2006 році Бойко зайняв 8-у позицію в рейтингу впливовості серед представників донецького регіону.

На парламентських виборах 2007-го обраний за списком Партії регіонів (№ 49). Був заступником голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У 2007 році в «Топ-100» найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал «Кореспондент», Юрій Бойко зайняв 25-у позицію.

21 грудня 2007 обраний міністром палива і енергетики в опозиційному уряді Партії регіонів.

У 2007 році в рейтингу журналу «Фокус» «200 найвпливовіших українців» Юрій Бойко зайняв 11-е місце.

11 березня 2010 Верховна Рада України призначила Юрія Бойка міністром палива й енергетики.

Юрій Бойко за:

повернення вкладів в Ощадбанку СРСР за рахунок коштів, що виділяються Україною на вступ до НАТО;
створення спільних підприємств для видобутку урану в Україні;
продаж української ГТС на аукціоні;
впровадження аукціонної системи торгів українською електроенергією, що експортується в країни Європи;
створення банку інноваційних проектів для вирішення проблем з енергозбереженням;
підняття рівня газифікації Україні до 70-80%;
нову версію економічної інтеграції в рамках ЄЕП;
проведення модернізації ЖКГ за рахунок кредитних дотацій;
підвищення зарплат працівникам ПЕК.

Юрій Бойко проти:
сепаратизму;
приватизації успішно працюючих енергокомпаній;
передачі української ГТС Росії;
адміністративних методів регулювання цін на бензин.

Гурман. Бойко каже, що любить просту їжу і пиво «Жигулівське».

«Коли до нас приїжджали російські партнери, я запросив їх в український ресторан« Хуторок »і сам за всіх зробив замовлення - величезне блюдо картоплі, велику тарілку холодного, тонко нарізаного сала, оселедця, багато квашеної капусти і солінь ... Всі їли із задоволенням, за вуха не можна було відтягнути », - розповідає Юрій Анатолійович (« Факти », 25 червня 2005 р.).


Колишній зять Леоніда Кучми - Ігор Франчук у жовтні 2006 року, коли загострилися його стосунки з Юрієм Бойко, заявив: нинішній міністр палива та енергетики володіє низкою кримських промислових підприємств. Правда, Франчук не уточнив, про яких структурах йде мова. Але в ЗМІ називалися Кримський содовий завод і ДАК «Титан».

За деякими відомостями, Юрій Бойко причетний до «Робітничій газеті» і до низки інших ЗМІ.


12 квітня 2005 заступник міністра МВС Геннадій Москаль заявив, що має намір вивчити діяльність Юрія Бойка за часів його керівництва «Нафтогазом України». Але, мовляв, поки що до цього у нього руки не доходять. Юрій Анатолійович назвав це «політичним замовленням» з боку Юлії Тимошенко. За його словами, він "нічого не боїться, і завжди дотримувався державні інтереси». «До прокуратури мене не викликали і кримінальних справ не заводили. Тому що нема за що », - говорить Бойко (« Факти », 24 червня 2005 р.).

Юрія Бойко неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів російських нафтових компаній. Зокрема, «Тюменської нафтової компанії».
Ймовірно, у Юрія Анатолійовича збереглися добрі стосунки з представниками російського нафтового комплексу ще з тих часів, коли він керував «ЛиНОС» ом.

Бойко називають одним з ініціаторів заповнення нафтопроводу «Одеса-Броди» російською нафтою.

Юрій Бойко завжди в центрі уваги журналістів

У травні 2005 року Міністерство юстиції США завершило розслідування у RosUkrEnergo. Серед його власників американці назвали Юрія Бойка і російського підприємця Семена Могилевича.

У жовтні 2006 року Юлія Тимошенко в ефірі «1 +1» продемонструвала документи, які нібито свідчать про причетність Бойка до створення компанії RosUkrEnergo AG - посередника, який продає російський газ в Україну.

Юлія Володимирівна заявила, що RosUkrEnergo є виключно приватною компанією. «Це приватна компанія створювалася посадовою особою Юрієм Бойко. А у всіх нормальних цивілізованих країнах, коли на державній посаді людина створює компанію на державних оборотах, - це називається корупцією », - заявила лідер БЮТ (« 1 +1 », 26 жовтня 2006 р.).

Юрій Анатолійович не підтвердив, але і не спростував свою участь в RosUkrEnergo.

«Я ніколи не був серед засновників, і для мене новина, що RosUkrEnergo є акціонерною компанією, - говорить Бойко (« НТН », 25 січня 2006 р.).

У травні 2007 року Всеукраїнська асоціація обласних газорозподільних компаній заявила про те, Міністерство палива та енергетики на чолі з Юрієм Бойко хоче довести до банкрутства обласні газорозподільні компанії (облгазів) на користь RosUkrEnergo або «Укргаз-Енерго».

Юрій Бойко заявив, що виступає проти приватизації облгазів. За його словами, ринок газу в Україні достатньо лібералізований і подальша приватизація на цьому ринку недоцільна.


У 2005 році тодішній голова СБУ Олександр Турчинов заявив, що його відомство розслідує кримінальну справу за фактом нанесення України мільярдних збитків через шахрайської схеми поставок туркменського газу за посередництва фіктивної фірми EURAL TG, узгодженої з «Нафтогазом України» і «Газпромом». Тоді ж прем'єр Юлія Тимошенко звинуватила колишнє керівництво «Нафтогазу України» у причетності до історії з «зникненням» 8 млрд. куб. м газу «Газпрому» взимку 2004-2005 року.

Юрій Бойко відразу ж спростував свою причетність до цієї схеми. При цьому його однопартійці заявили, що влада, таким чином, намагається повернути на ринок структури, які раніше працювали з Павлом Лазаренком.

Після відставки Турчинова з посади глави СБУ про цю справу публічно більше не згадувалося.


У вільний час Юрій Бойко любить грати
в хокей.

Матеріальне становище:

Юрій Бойко - людина не бідна.
Згідно з декларацією, в 2006 році Юрій Бойко та члени його сім'ї отримали 9,6 млн грн. сукупного доходу.

З цієї суми зарплата склала 114 тис. 179 грн., Відсотки від внесків - 623 тис. грн., Прибуток від відчуження цінних паперів - 8 млн 885 тис. 376 грн.

Бойко має в спільній з родиною власності 3 квартири загальними площами 113 кв. м, 256 кв. м і 220,3 кв. м. Крім того, сім'ї належить 2 житлових будинки - 30 кв. м і 444,8 кв. м, 2 земляних ділянки - 1 952 кв. м і 2 200 кв. м, автомобілі ВАЗ 2101 і Nissan, 3 гаражі площею 20 кв. м, 19,2 кв. м і 15,4 кв. м.

На рахунку в українському банку Юрій Анатолійович має 273 тис. 585 грн.

Номінальна вартість придбаних цінних паперів членами сім'ї становить 274 тис. 946 грн., Розмір внесків до статутних фондів підприємств у 2006 році склав 31 тис. 318 грн.


Має непогані стосунки з віце-прем'єр-міністром Дмитром Табачником, керівником служби прем'єр-міністра Сергієм Льовочкіним, колишнім першим помічником президента Олександром Третьяковим, екс-віце-прем'єр-міністром Олегом Дубиною.

Регалії:

Голова ТОВ «Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України».

Член україно-російської міждержавної комісії «Ющенко-Путін».

Герой України.

Лідер Республіканської партії.

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст.
Переможець «Рейтингу кращих кризових менеджерів України».

Сім'я: Дружина Віра - майстер спорту з гімнастики. «Перший раз ми зустрілися, коли їхали на нашу першу інститутську вечірку - відзначати першу стипендію», - згадує Юрій Анатолійович ("Робітнича газета», 27 червня 2007 р.).

Разом вчилися в одній групі на факультеті, який готував фахівців для «оборонки» (вивчали вибухові речовини). Потім, на третьому курсі Віра перейшла в Московський держуніверситет імені Ломоносова. Одружилися на п'ятому курсі. Після закінчення вузів поїхали до Луганської області.


Подружжя виховує 3 синів - Анатолія, Юрія і Миколу і 3 дочок - Ярославу, Уляну і Марію. Старший син - Анатолій закінчив Київський політехнічний інститут, донька Ярослава навчається в інституті іноземних мов. Уляна і Юрій - школярі. Маша - ходить в садок. Молодшому - Миколі - трохи більше року.

«Для мене в житті є дві важливі речі - це робота і сім'я», - зізнається Юрій Анатолійович («Факти», 24 червня 2005 р.).


У дитинстві грав на скрипці.

Зараз захоплюється хокеєм. Кожну тиждень з друзями ходить на каток. Чотири роки тому Юрій Вікторович та його друзі організували свою хокейну команду.

Грає у футбол, любить гірські лижі. Любить водні лижі, віндсерфінг.

Любить відпочивати в Криму.

Юрій Бойко недолюблює Юлію Тимошенко. Оскільки і Юрій Анатолійович і Юлія Володимирівна добре знайомі з ринком газу в Україну, їх публічні дискусії завжди викликають інтерес. В останні кілька років Тимошенко є затятим опонентом Бойко. Юрій Анатолійович теж не гребує при кожному зручному випадку «попінать» Юлію Володимирівну. У вересні 2005 року, коли Борис Березовський заявив, що він давав гроші на перемогу демократії (читай - Ющенка) в Україну, Бойко дав таку характеристику Юлії Володимирівні: «Наскільки я поінформований, гроші Березовського йшли через народного депутата Волкова і Юлію Тимошенко. А, знаючи ділову хватку Тимошенко, я не впевнений, що ці гроші дійшли до фінансування кампанії Ющенка »(« Росбалт », 15 вересня 2005 р.).

При цьому Юрій Анатолійович вважає, що у вересні 2005 року «помаранчева» коаліція розвалилася саме через Тимошенко, яка, за його словами, намагався розчистити шлях до влади.