• 
• 

Богатирьова Раїса Василівна

Рейтинг Користувача: / 3
НайгіршеНайкраще 

Секретар Ради національної безпеки і оборони, доктор медичних наук, професор; Народний депутат України, член Комітетуту Верховної Ради України з питань бюджету; заступник голови фракції Партії регіонів; член Політвиконкому Партії регіонів; почесний президент Тендерної палати України.

 

Народилася 6 січня 1953 року у місті Бакал Челябінської області Російської Федерації.

Громадянка України.

Освіта вища. У 1977 році закінчила Харківський медичний інститут, спеціальність: лікувальна справа; кваліфікація: лікар. У 1996 році закінчила Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, спеціальність: правознавство; кваліфікація: юрист. Доктор медичних наук. Професор.

Трудова діяльність

з 1970 по 1971 рік -... Подробнее »» - швачка-мотористка Краматорської швейної фабрики.

З 1977 по 1979 рік працювала лікарем–інтерном у лікарні № 2 міста Горлівки.

У 1979–1980 роках – лікар акушер-гінеколог медико-санітарної частини № 3 Новокраматорського машинобудівного заводу у місті Краматорську.

У 1980–1990 роках – лікар акушер-гінеколог, голова профспілкового комітету, заступник головного лікаря Краматорської центральної міської лікарні.

У 1990–1994 роках – народний депутат України. З 1994 по 2000 рік обіймала посади заступника, першого заступника, Міністра охорони здоров'я України.

У 2000 році – науковий консультант Президента України.

З 2000 року і до цього часу – народний депутат України.

З 2002 року – керівник депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.

Громадська діяльність

з 1997 по 2003 рік – секретар наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна – дітям".

Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня. Заслужений лікар України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Член Партії регіонів.

Склад сім’ї: чоловік – Богатирьов Ігор Олександрович, народився 10 березня 1954 року у місті Берлін, Німеччина, працює першим заступником генерального директора Українського фонду підтримки підприємництва, сини – Богатирьов Олександр Ігорович і Богатирьов Ігор Ігорович, народилися 9 січня 1977 року.

Державний службовець 1-го ранґу (14.05.2002).

 

Нинішній вибір Раїси Василівни Богатирьової наповнений глибинним змістом і накладає на неї величезну перед майбутнім відповідальність.

Постать Раїси Богатирьової - Заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, відомого громадського діяча і політика, народного депутата України трьох скликань, міністра охорони здоров'я (1999-2000 р.р.) - дає всі підстави говорити про неї як про людину непересічну, яскраву, можливості якої виходять далеко за межі усталеної уяви.

Життєвий шлях цієї жінки, на перший погляд багато в чому типовий для тих, хто народився у часи Радянського Союзу. На її долю випали випробування і драми часів СРСР, горбачовської перебудови, початку становлення молодої Української держави. Утім, за будь-яких обставин вона уміла берегти і створювати свою самобутність, так само, як і цінувати її в людях. Саме тому Раїса Василівна не належить до тих, хто перекреслює наше минуле. Вона знає: у найважчі часи наш народ вирощував хліб, видобував вугілля та виплавлював метал, робив епохальні відкриття і творив майбутнє.

Її життя розпочалося із знаменної дати. У Святвечір, 6 січня 1953 року в російському містечку Бакал в сім'ї робітників з'явилася донечка, котру назвали звучним ім'ям Раїса. Батько Василь Петрович Лактіонов (1912 р. н.), після війни, працював звичайним робітником. Мати - Ганна Марківна Лактіонова (1918 р. н.) - займалася доглядом за дітьми. Окрім найменшої Раїси, батьки виховували ще двох її сестер: Валентину та Віру.

У 1959 році Лактіонови переїжджають на постійне місце проживання до України й поселяться у м. Краматорську Донецької області.

Навчаючись у школі, до речі на "відмінно", Раїса Лактіонова виявляє неабиякі лідерські якості - її обирають головою шкільної комсомольської дружини. Неодноразово вона виступає організатором різноманітних заходів й веде за собою ровесників.

Після здобуття середньої освіти, Раїса Василівна одразу розпочала свою трудову діяльність. З 1970 року вона працювала швачкою на Краматорській швейній фабриці. Проте її не покидала дитяча мрія стати лікарем й рятувати найцінніше - людське життя. Саме тому, повертаючись після виснажливої роботи додому, вона сідала за підручники й готувала себе до вступу в медичний вуз. Жага до опанування лікарського фаху неабияк докучала домашнім. Фактично до 4 години ранку у квартирі завжди горіло світло й заважало відпочивати родині.

У 1971 році мрія здійснюється: вона вступає до Луганського медичного інституту. Навчаючись у вищому навчальному закладі, Раїса Василівна одружується з шкільним товаришем - Ігорем Богатирьовим. Оскільки чоловік навчався у Харківському авіаційному інституті, молоде подружжя переїжджає на Слобожанщину. Зрештою, у новому місті Раїса Богатирьова не зраджує своїй мрії й продовжує здобувати освіту медика, але вже у стінах Харківського медичного інституту. На той момент вона ще навіть й гадки не має, що у 1996 році захистить кандидатську дисертацію ("Оптимальна система масового ультразвукового скринінґу ваґітних"), а у 2000 - докторську ("Роль природженої та спадкової патології у репродуктивних втратах сім'ї")

У 1977 році Раїса Василівна отримала диплом з відзнакою. Того ж року у Богатирьових відбувається знаменна подія: народжуються близнюки - Олександр та Ігор.

Попереду - важкі лікарські будні. Спочатку робота лікарем-інтерном у лікарні № 2 м. Горлівки, згодом, працює акушером-гінекологом у Краматорській медико-санітарній частині. У 1985 році досвідчений лікар-практик стає заступником головного лікаря з питань організації допомоги дітям і матерям Краматорської центральної міської лікарні. На цій посаді вона працює аж до 1990 року. Того ж року Раїсу Богатирьову обрано народним депутатом України 1 скликання по Краматорському виборчому округу № 127. Знову - новий рубіж. Триває копітка робота в Комісії Верховної Ради з питань охорони здоров'я людини. Вона бере активну участь у вирішенні життєво важливих для країни питань, певна річ, займається основною роботою парламентаря - розробкою законопроектів. Здебільшого вони стосувалися вдосконалення медичної галузі.

Раїса Богатирьова належить до тієї нечисельної когорти людей, хто здатен генерувати концептуальні ідеї, вносити в українську політику свій стиль, а також свіжі, часом несподівані риси якісного оновлення.

Професіоналізм, виваженість державного мислення та бездоганна репутація ставить її у ряд найпомітніших публічних діячів. З 1994 по 1999 роки, ця жінка обіймає посаду спочатку заступника, а згодом і першого заступника міністра охорони здоров'я людини. Паралельно Раїса Василівна здобуває другу вищу освіту за спеціальністю правознавство.

У 1999 році Богатирьова дає згоду очолити Міністерство охорони здоров'я. Сьогодні вже ніхто не заперечить, що весь наступний рік держава відчувала потужний імпульс у вітчизняній медицині. Більше того, у тому ж році вона стає ініціатором створення суспільного-громадського руху медиків "Пульс України". Ця організація розробила програму реорганізації охорони здоров'я, яка, з одного боку, дозволяла медичним працівникам поліпшувати своє положення, а з іншої - давала можливість пацієнтам одержувати доступне і якісне лікування. Втім, громадська діяльність, причому з власним почерком, виразно виявлялася й раніше: у 1997 році Раїсу Богатирьову призначено секретарем наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям".

З 2000 року Богатирьова призначена науковим консультантом Президента України. Проте, вже у червні 2000 року на довиборах до українського парламенту вдруге стає народним депутатом України по виборчому округу № 41 Донецької області. Втретє вона обралась до Верховної Ради України, по тому ж таки 41 округу в 2002 році.

Сказати, що Раїса Богатирьова тричі приходила в парламент для вдосконалення законодавчої бази, обмеженість якої відчула на власному досвіді, - значить сказати дуже мало. Крім ефективного втручання в законодавчий процес, вона прагнула і прагне створювати нову політику, яка покликана формувати динамічний розвиток економіки і суспільства.

У парламенті IV скликання Р. Богатирьова очолила фракцію "Регіони України". Керуючи однією з найбільших на сьогоднішній день депутатською фракцією Верховної Ради України, вона вміло справляється з обов'язками фракційного координатора. Доводиться погоджувати інтереси і знаходити прийнятні для колег варіанти рішень, навіть найбільш гострих та спірних питань. Мабуть жоден чоловік на її місці не був би вправнішим.

Важко переоцінити внесок Р. Богатирьової в розвиток конституційного процесу, що сьогодні відбувається в Україні. До її конструктивних пропозицій прислухаються опоненти з різних парламентських флангів. Проте, Раїса Василівна, постійно наголошуючи на реформуванні нашої політичної системи, й розуміючи безплідність ліво-правого протистояння, зробила вибір у бік нового центризму. Можна стверджувати, що у парламенті, і загалом у політичному середовищі помітно прибуває полку її однодумців, особливо за рахунок впливової Партії регіонів, членом політради якої є Богатирьова.

Зважаючи на вагу та ціну зробленого життєвого вибору, Раїса Богатирьова чітко усвідомлює, що майбутнє має будуватися на міцному фундаменті для нинішнього добре розуміючи, що сьогоднішній день і потрібно проектувати з погляду майбутнього.