• 
• 

ПРОКОПЕНКО Олександр Адольфович

Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 

Секретар Одеської міськради. Обіймає цю посаду вже 5 скликань (за цей час послідовно змінилися на посту мера - Чернега, Гурвіц, Боделан, Гурвіц)

Наодився 12 жовтня 1953 року.

Член Народної партії України.

Освіта вища.

В 1976 році закінчив з відзнакою Одеський політехнічний інститут за спеціальністю "Електротехнічні приводи й автоматизація промислових установок".

З 1976 по 1992 рік працював в Українському науково-дослідному інституті верстатів і інструментів.

Автор 22 винаходів і 15 наукових статей, нагороджений знаком "Винахідник СРСР". Кандидат технічних наук.

Обирався депутатом Одеської міської ради трьох скликань підряд.

В 1997 році одержав другу вищу освіту - закінчив юридичний факультет Одеського державного університету, за фахом юрист- правознавець. Володіє французькою, італійською й англійською мовами.

Одружений. Має двох дочок.

Інтерв'ю

 Олександр Прокопенко належить до покоління політиків, покликаних Перебудовою. В 1990 році він завідував відділом у науково-дослідному інституті верстатів і інструментів - одному із самих престижних в Одесі. Автор майже 30 винаходів і безлічі наукових статей, він присвятив свою кандидатську дисертацію темі, що перебувала як би на стику реальних технологій і фантастики, - робототехніці.
Людина тверезого розуму, наукового підходу до життя, він зовсім не страждав від незатребуваності. Попереду була блискуча наукова кар'єра так, чого гріха таїти, і його винаходи були впроваджені в практику й нових ідей було досить.
І все-таки  Олександр Прокопенко прийшов у політику. Причому в той час, коли вона можливості активно впливати на процеси в країні депутатам місцевих рад не гарантувала. У влади була Комуністична партія, а лави її були слухняними, більшою мірою  декоративними органами. Незважаючи на це, Прокопенко й ті, хто разом з ним прийшов тоді в будинок на нинішній Думській площі, зуміли переломити багаторічну інерцію.


- Що ж привело вас, Олександр Адольфович, до активної суспільної діяльності, змусило балотуватися в депутати Одеської міськради?

- Скажу коротко. Я був упевнений і зараз не змінив своєї думки, що людина, що любить своє місто, повинен цю любов довести конкретними справами. В 1990 році я балотувався в міськраду по виборчому окрузі, на території якого живу й сьогодні. А це - Молдаванка. Район, оспіваний Бабелем, поетичний і романтичний, але, на жаль, далеко не упоряджений. Тут живуть ті, кого прийнято називати простими, а я б сказав, справжніми одеситами. Вони й виказали мені довіру. Я вважав, що зумію вплинути на ситуацію в місті, а воно тоді, сім років тому, буквально валилося на очах, особливо його заповідні куточки. Ми, депутати, що мали демократичні погляди, знали це не від людей. Ми бачили місто не з вікон службових автомобілів. Мені здається, що я прийшов у раду закономірно. З одеського дворика, з одеської вулиці.

- Прийшли по суті в комуністичну раду. Пам'ятаю, як у ньому сформувалася перша демократична опозиція, одним з лідерів якої були ви. Пройшли роки, яким вам бачиться сьогодні той час?

- У тій раді було 250 місць, але депутатів - трохи менше. Саме тоді, завдяки опозиції, значною мірою  змінився статус місцевих рад. Вони зіграли важливу роль у процесах, які привели до розпаду СРСР, утворенню нових демократичних держав. Серед наших депутатів було чимало таких, хто не був прибічником комуністичних ідей. Але от що дивно. Багато хто з них уже в нових умовах, у незалежній Україні швидко змінили орієнтацію й стали також несамовито опонувати реформаторам, тим, хто намагався щось зробити для поліпшення життя. І, у першу чергу, - Едуардові Гурвицу, моєму політичному соратникові, з яким я зв'язую свою політичну долю. Зокрема , нові опозиціонери виступали проти створення вільної економічної зони, проведення економічних реформ у місті, продажу комунальної власності, реконструкції замшілої системи керування міським господарством, залучення закордонних інвесторів. Цей список можна було б продовжувати й продовжувати. Спочатку це дивувало мене, а потім я знайшов пояснення. Нова опозиція керується ідеологією люмпенів - декласованих елементів. Вона органічно не переварює лідерів, яскравих керівників, людей, здатних пропонувати й реалізовувати конкретні ділові програми. Їм не важливо, проти кого боротися - потрібна лише мішень. Сьогодні, виходячи з досвіду, можу сказати, що рада скликання 1990 року була лише відносно демократичним, хоча й зіграв свою історичну роль.

- А як ви оцінюєте склад нинішньої міської ради?

- Він менший по чисельності й, на мій погляд, набагато демократичніший. Депутатами стали в основному люди справи! На сесіях, під час засідань депутатських комісій у нас трапляються ділові суперечки, але немає з'ясування особистих відносин, прояву амбіцій, скандалів. До керівництва містом прийшла команда депутатів і працівників виконавчих органів. Ми працюємо спільно.

- Наближаються вибори в місцеві ради й парламент країни.  Чи стане нова міська рада органом, що реалізує напрацьовані вами плани?

- Сподіваюся, що одесити зроблять правильний вибір і в органи міського самоврядування ввійдуть гідні люди. Але, звичайно ж, доля країни вирішується насамперед  у Верховній Раді.

- Ви як член команди мера є прихильником підвищення ролі міського самоврядування. Як, по-вашому, ураховуються в нашій країні права більших міст?

- Ніяк не враховуються. І от чому. У вищих ешелонах влади України за ці шість- сім років нічого не змінилося. Якщо ви бували в Кабінеті міністрів або адміністрації Президента, то помітили, що там лише таблички змінилися. Всі наші негоди пояснюються тим, що керівники країни живуть учорашніми ідеалами. Але ж є й інші, позитивні приклади - країни Балтії, Польща, Чехія. До влади там прийшли нові люди, незакомплексовані службою в структурах комуністичних режимів, незашорені. І вони бачать світ іншими очима. У цьому реальному світі більші міста відіграють величезну роль і користуються тими правами, які гарантовані ще Магдебурзьким правом. У нас же все це просто не зауважується.

- Ви балотуєтеся у Верховну Раду як координатор блоку "Партія праці та Ліберальна партія - РАЗОМ". Який девіз ви обрали для своєї виборчої кампанії?

- Я трохи переінакшив гасло нашої партії, і він звучить так: "Багата родина - багата Одеса - багата Україна". Якщо наша партія в союзі з "Партігю праці" займе своє місце в парламенті, то це гасло я постараюся реально запровадити в життя. Суть його проста: якщо ви й ваша дружина будете добре працювати й відповідно заробляти, то зміцніють місто й країна. І вам не потрібно буде чекати милостині уряду. Ми будемо боротися за права міст. Наївним було б думати, що в міській скарбниці повинні залишатися всі зароблені засоби, але ними потрібно ділитися з державою пропорційно нашим доходам і потребам.

- Ваш підпис заступника голови міської ради стоїть під багатьма документами, що закріплюють дружні, ділові відносини між Одесою й закордонними містами. Яким вам бачиться сьогодні місце Одеси в сучасному світі, перспективи її розвитку?

- Мені довелось побувати в багатьох країнах. І в більшості міст знають. Бували випадки, коли люди не чули про нашу молоду країну, але знали про Одесу й наших знаменитих земляків. Наші колишні співгромадяни, що проживають по всій земній кулі, пам'ятають про рідне місто й хотіли б приносити йому користь. Одеса й сьогодні, незважаючи на втрату, заподіяна еміграцією, багата талантами. І це - основне наше багатство. Під цю заставу нам будуть охоче давати інвестиції. З нами хочуть і будуть мати справу.

- Ви, кандидат технічних наук, закінчили ще і юридичний факультет університету. Що вами рухало?

- Вважаю, що політик повинен обов'язково мати юридичні знання. Неможливо управляти макросистемами, у тому числі й громадських організаціях, керувати радами, не знаючи законів своєї країни. Я вступив до юрфаку, вже маючи багаторічний досвід практичної роботи в радах, але теоретичних знань мені не вистачало. Впевнений, що наступить час, коли всі депутати Верховної Ради повинні будуть володіти якщо не юридичною освітою, то повноцінним знанням основних законів.

- И заключне питання. У вас дуже більше навантаження. Особливо зараз, у виборчу кампанію. Як вдається підтримувати форму?

- Завдяки спорту. Займаюся баскетболом, тенісом, плаванням. І ще ми із дружиною уболіваємо за старшою дочкою Аню, що захопилася бальними танцями.