Інна Германівна Богословська

Рейтинг Користувача: / 8
НайгіршеНайкраще 

Кандидат в президенти України 2010

Мене звати Інна Богословська. Я юрист, моя професія - допомагати і захищати. І тому не очікуйте від мене обіцянок красивого життя та молочних річок, що течуть серед кисільних берегів. Я така ж сама, як і ви, я одна з вас. Саме тому, кожного разу, коли я виступала в залі судових засідань адвокатом, аудитором чи антикризовим консультантом підприємства, яке гине під тиском Податкової або ж нечесних конкурентів, перш за все я відстоювала не букву закону, не інтереси суддів або прокурорів, а життя пересічних українців.
Левову частку своїх статків я заробила не в чиновницькому кріслі, а юридичною практикою. Втім, я була змушена відмовитися від неї, коли зіткнулася з корупцією, що роз'їдала судові органи.
Моя мати Людмила Гудиря - українка, уродженка передмістя Харкова. Батько - Герман Богословський, наполовину німець: бабусю звали Клара Эдхард, ще чверть крові в ньому російської та чверть - польської. Тобто, в мене у крові повний геополітичний вибір України.

І́нна Ге́рманівна Богосло́вська народилася у Харкові 5 серпня 1960 року— український політик і підприємець. Колишня голова партії «Віче», зараз — депутат Верховної Ради у складі Партії регіонів.

Батько — кадровий військовий, викладач вузу, мати — юрист. 1982 закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут (сьогодні — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). Того ж року почала практичну роботу юриста в Харківській обласній колегії адвокатів. Працюючи захисником, вела усі види цивільних і кримінальних справ. Першу справу виграла в 22 роки.

1989 вступила в заочну аспірантуру Інституту держави і права Академії Наук СРСР. 1990 взяла участь у радянсько-американській конференції з проблеми захисту прав людини. Після закінчення конференції її персонально було запрошено на стажування до США, однак відмовилася від поїздки через принципові ідеологічні розбіжності з керівництвом інституту.

1991 заснувала одну з перших у Харкові юридичних служб. 1994 організувала «Міжнародну аудиторську службу». У ході професійної діяльності додатково опанувала знання у сфері економіки, бухгалтерського обліку, міжнародного аудиту. Кваліфікацію було підтверджено сертифікатами юриста та аудитора, які відповідають міжнародним стандартам. Згодом було засновано консалтингову групу «Пруденс», що надає  економічну та юридичну допомогу підприємствам України, Росії та інших країн. Від 2002 консалтингова група "Пруденс" стала асоційованим членом міжнародної компанії «BDO International», що входить у п'ятірку найбільших аудиторських компаній світу.

Входить до складу правління Харківської обласної організації Спілки аудиторів України. Член Спілки юристів України з моменту його створення в 1991 році. 1997 обрана головою Харківської обласної організації і призначена заступником голови Спілки юристів України. З 2003 року — почесний президент Харківської обласної організації Спілки юристів України. Керівник Харківської міської громадської організації "Клуб «РодДом», що займається реалізацією цілої низки культурологічних проектів.

1998 заснувала молодіжну громадську організацію «Молодіжний дім», мета якої — об'єднання активної молоді в різних проектах, що відповідають проблемам та інтересам нового покоління.

У березні 1998 обрана Народним депутатом України. У Верховній Раді Богословська працювала у парламентському комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, з лютого 2000-го стала першим заступником голови бюджетного комітету Верховної Ради. Законодавчі ініціативи: активна участь у роботі над Бюджетним, Кримінальним, Цивільним, Господарським і Податковим кодексами. 2001 очолила Конституційно-демократичну партію.

У січні 2003 ініціювала створення громадського об'єднання «Віче України», мета якого — становлення громадянського суспільства та сприяння розвитку просвітництва, культури та філософії бізнесу в Україні. Протягом 2003 — 2004 р.р. з ініціативи Президента Фонду «Віче України» Інни Богословської були проведені конференції, круглі столи та зустрічі в багатьох містах України.

Від травня 2003 до січня 2004 очолювала Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. У відставку подала через незгоду з політикою, яку проводив економічний блок Уряду.

У травні 2004 увійшла до складу Громадсько-політичної консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Консультативну раду створено з метою залучення громадськості до діяльності парламенту і його органів під час підготовки питань до розгляду на засіданнях парламенту. У вересні 2005 на  позачерговому VII з'їзді Конституційно-демократичної партії ухвалено рішення про перейменування КДП у партію «Віче». Інну Богословську переобрано головою партії.

* Президент консалтингової групи «Пруденс»
* Голова Всеукраїнського громадського руху «Віче України»
* Член Громадсько-політичної консультативної ради при Голові Верховної Ради України
* Віце-президент Спілки Юристів України
* Почесний голова Харківської обласної організації Спілки Юристів України
* Керівник культурологічного проекту Харківської міської громадської організації "Клуб «РодДом»
* Голова опікунської ради молодіжної громадської організації «Молодіжний дім»
* Автор політичної технології «Всі брешуть — тільки одная я свята», яку широко застосовує під час виступів на українських телеканалах.

Заслужений юрист України. Нагороджена Орденом Святої Ганни IV ступеня.

Партія «Віче» вважається проектом Віктора Пінчука, зятя Леоніда Кучми. Так само як і чотири роки тому на виборах до парламенту його проектом була «Команда озимого покоління».

«Віче» та Інна Богословська під час передвиборчої компанії отримали активну підтримку від телеканалів Пінчука, особливо ICTV.

Під час конфлікту 2005 року навколо повернення у державну власність Нікопольського феросплавного заводу Інна Богословська взяла на себе роль публічного адвоката Віктора Пінчука, відстоюючи його інтереси щодо цього заводу. На виборах 2004 р. виконуючий обов'язки голови правління НЗФ Олександр Неустроєв був у списку «Віча» на сьомому місці.

Партія «Віче» на парламенських виборах 2006 року, як і «Команда озимого покоління» на виборах 2002 року, зазнала поразки, отримавши 441 912 голосів, тобто лише 1,74 % і не потрапила у Верховну Раду.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів


Заміжня, має дочку та онука.

Джерело: Вікіпедія